32 роки. Хтось скаже, що молода ще країна. Може й так. Немало помилок зробили, багато уроків вже вивчили, багато різного досвіду отримали. Не ідеальні. Це точно, але ми знаємо, чого прагнемо. Знаємо, яку країну хочемо побудувати. Знаємо, що хочемо залишити у спадок своїм дітям та онукам.
Незалежність!
Здавалось би слово. Але так багато значить для кожного з нас. Українців. Бо ми, як ніхто, виборюємо своє право жити вільно та бути українцями вже багато сторіч. Просто бути. Просто існувати. Жити вільно на своїй землі.
Насправді, якщо подумати, то зовсім не кожна людина може собі це дозволити. Когось це лякає. Бо це ще й велика відповідальність. Жити своє власне життя. Деякі навіть подумали «Да как они смеют!»
Сміємо! Незалежність та воля течуть та завжди текли по наших жилах! І як би хтось не старався та не хотів, кров – не вода. Це те, що неможливо змінити. І так буде завжди! Ми завжди будемо вільними та завжди будемо прагнути до незалежності! І в цьому ми єдині!
І ми продовжуємо боротися. Боротися за своє право на життя. Право вільно жити та вільно творити. Право творити своє життя та дарувати цьому світу нове. І як сказав великий наш земляк: «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає»!
І в цей день окремо хочемо висловити слова вдячності усім наших захисникам та захисницям. Бо саме завдяки вам ми можемо святкувати це свято на своїй землі!
З Днем Незалежності, рідна Країно!